Розвінчання міфів про реформи задля підвищення якості політичної журналістики
Найпоширеніші запитання про реформу електронної демократії
Центр «Ейдос» спільно із експертами та за підтримки програми Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні дає відповіді на найбільш поширені запитання стосовно змін, які відбуваються в Україні. Сьогодні ми поговоримо про реформу у сфері електронної демократії.
Загальні питання
Що таке електронна демократія?
Електронна демократія — форма суспільних відносин, за якої громадяни та організації залучаються до державотворення та державного управління, а також до місцевого самоврядування шляхом широкого застосування інформаційно-комунікаційних технологій в демократичних процесах.

Відповідно до Концепції розвитку електронної демократії в Україні це дає змогу:
  • посилити участь, ініціативність та залучення громадян на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівні до публічного життя;
  • поліпшити прозорість процесу прийняття рішень, а також підзвітність демократичних інститутів;
  • поліпшити зворотну реакцію суб'єктів владних повноважень на звернення громадян;
  • сприяти публічним дискусіям та привертати увагу громадян до процесу прийняття рішень.
Що таке електронна участь?
Електронна участь — забезпечення права участі громадян і представників громадянського суспільства за їх власною ініціативою у розвитку самоврядування, формуванні та реалізації державної політики, її моніторингу та оцінці, у процесах прийняття рішень, що передбачає двосторонню електронну взаємодію суб'єктів владних повноважень і громадянського суспільства із застосуванням відповідних інформаційно-комунікаційних технологій та кібернетичного простору за прозорими процедурами.
Які проблеми має вирішити реформа е-демократії?
Експертна група «Електронна демократія» коаліції громадських організацій «Реанімаційний Пакет Реформ» описала виклики, які покликана подолати реформа електронної демократії, у Дорожній карті реформ.
  • У суспільстві є попит на законодавче та виконавче запровадження нових інструментів е-демократії, таких як: консультації, громадські обговорення та громадські ради онлайн, електронне голосування, електронні вибори, електронні плебісцити, надання повноважень та відсторонення посадових осіб онлайн.
  • Зараз ми спостерігаємо низький рівень відповідальності за невиконання законів, які регулюють демократичні процеси у цифровому вигляді. Недостатньо налагодженою є взаємодія представників громадянського суспільства із представниками влади, заради досягнення розуміння важливості та форматів двосторонньої та рівноправної взаємодії з громадськістю онлайн.
  • Обізнаність громадян щодо цифрової демократії загалом та наявних в Україні інструментів є вкрай низькою. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного у лютому-березні 2015 року на замовлення Програми EGAP, 79% дорослого населення України ніколи не чули терміну «електронна демократія» і тільки 19% використовують інформаційно-комп'ютерні технології для взаємодії з урядом.

Крім того згідно із затвердженою Кабінетом Міністрів Концепцією розвитку електронної демократії в Україні у сфері електронної демократії наявні такі першочергові проблеми:
  • невизначеність державної політики у сфері електронної демократії, а також шляхів її реалізації;
  • недосконалість нормативно-правової бази, що регулює сферу розвитку електронної демократії та підзвітності громадянину суб'єктів владних повноважень з використанням сучасних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій;
  • низький рівень залучення суб'єктів громадянського суспільства до процесів удосконалення державної політики, а також до імплементації її окремих інструментів;
  • відсутність даних щодо доступності використання нових інструментів електронної демократії для осіб з інвалідністю, зокрема із сенсорними порушеннями (в тому числі слуху та зору);
  • відсутність достатньої електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів і недостатній рівень розвитку інформаційної інфраструктури;
  • недостатність єдиних стандартів ідентифікації громадян і підходів до створення, зберігання та використання електронних даних незалежно від використання систем і технологій;
  • наявність цифрової нерівності внаслідок недостатньо розвиненої інфраструктури доступу до Інтернету залежно від географічного положення та типів населених пунктів;
  • низький рівень готовності державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб до запровадження електронної демократії, недостатність рівня знань і навичок у державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, громадян щодо розвитку електронної демократії.
Які переваги участі онлайн у порівнянні з участю офлайн?
Онлайн формат участі важливий з кількох міркувань:
  • це дешевше та зручніше для користувачів;
  • завдяки меншим витратам коштів і часу громадяни більш масово та регулярно можуть брати участь у соціально-політичному житті на місцевому, національному та міжнародному рівнях;
  • цифрові технології забезпечують значно швидшу передачу інформації, що посилює прозорість та підзвітність публічної політики та робить ефективнішою комунікацію громадян;
  • платформи е-демократії можуть поєднувати декілька інструментів для участі на всіх етапах публічної політики.
В цілому передбачається, що електронна демократія має зменшити транзакційні витрати, підвищити рівень участі, залучити різні соціальні групи, сприяти більш комплексним і тривалим проектам участі, та прискорити механізми зворотного зв'язку.
Хто залучений до процесів електронної демократії?
До участі онлайн можуть долучитись всі зацікавлені сторони: громадяни, громадські організації, представники бізнесу, науки, ЗМІ, а також органи державної влади та місцевого самоврядування. При цьому взаємодія між ними може відбуватися у різних напрямках.

З точки зору попиту і пропозиції е-демократії, залучені сторони поділяють спільну відповідальність. Уряд повинен забезпечити відкритий та рівний доступ до публічної інформації онлайн (ВдоГ- від уряду до громадян) та можливості участі та зворотного зв'язку від громадян за допомогою таких інструментів як е-петиції, е-опитування, онлайн форми зворотного зв'язку та е-консультації. Уряд також має виділити відповідні фінансові ресурси, щоб оновлювати інструменти е-демократії на різних рівнях урядування.

Громадянське суспільство, громадяни та ЗМІ мають моніторити і притягувати органи державної влади до відповіді, а також активно залучати і навчати громадськість (ГдоВ - від громадян до уряду). А платформи відстеження продуктивності державних програм і політик, онлайн кампанії, блоги з політичними думками та поглядами, дискусійні форуми (ГдоГ- від громадян до громадян) на веб-сайтах соціальних повинні сприяти громадянському нетворкінгу, мобілізації та самоорганізації. Більше читайте в Аналітичних записках з ефективного е-урядування. Випуск 2.
На яких принципах ґрунтується цифрова демократія?
Класично е-демократія спирається на прозорість публічної сфери, участь громадян та підзвітність влади. До цих основ також додають громадянську освіту, яка формує відповідні компетенції.

Прозорість: онлайн доступ громадян до публічної інформації (24 години на добу, 7 днів на тиждень) через зручні урядові веб-сайти, онлайн відеотрансляції урядо­вих засідань, відкриті бюджети і портали відкритих даних, електронний парламент - прозорість поіменного голосування.

е-Участь: е-петиції та звернення, громад- ські/експертні е-консультації, е-референ- думи, е-голосування, електронні дискусійні форуми, е-опитування та учасницьке бю- джетування за допомогою ІКТ, та інтерак­тивні засоби, що надають можливість брати участь у міському плануванні.

Підзвітність: (G2C) реагування влади на е-звернення і запити громадян; висвітлю­вання проактивними політиками своєї ді­яльності онлайн, ефективне, прозоре (не- корумповане) надання адміністративних послуг, (C2G) відстеження "досягнень" програм політичних партій, е-опитування щодо рівня задоволеності громадян.

Громадянська освіта: використання уря­дом, громадянським суспільством та ЗМІ ІКТ для надання інформації, інформування громадськості про права, можливості, та висвітлення складних політичних питань у зручних форматах: наочній візуалізації від­критих даних, використання інфографіки, онлайн відеота навчальних довідників.
Більше читайте в Аналітичних записках з ефективного е-урядування. Випуск 2.
На які етапи творення публічної політики може впливати е-демократія?
Демократична участь може бути спрямована на будь-який з етапів: формування порядку денного, формулювання, затвердження, втілення, моніторинг і контроль публічної політики.

  1. Формування порядку денного законотворення та державної політики: e-петиції, аналітика відкритих даних, онлайн кампанії лобіювання та підвищення обізнаності громадськості
  2. Формулювання державної політики: е-опитування, е-консультації, е-референдуми, аналітика поглядів у соціальних медіа
  3. Затвердження державної політики: е-голосування, механізми відкритої онлайн трансляції, бюджет участі(голосування за проекти)
  4. Втілення: опитування задоволеності громадян, громадські рішення, краудсорсинг, краудфандинг, платформи відкритих даних
  5. Моніторинг і контроль: мапи проблем, панелі моніторингу підзвітності, ефективності, державних витрат.
Інструменти
Які інструменти е-участі доступні мешканцям України?
В Україні можна скористатися низкою інструментів е-участі, кожен з яких впливає на певний етап творення публічної політики. Найпоширеніші з них описані на схемі.
Що таке е-звернення?
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» електронне звернення – це подана в електронній формі пропозиція (зауваження), заява (клопотання), або скарга до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків.
Що таке е-петиція?
В Концепції розвитку електронної демократії в Україні електронна петиція визначається як колективне звернення в електронній формі у вигляді тексту скарги (протесту) та/або пропозиції, на яку адресат (суб'єкт владних повноважень) публічно оголошує про свою позицію щодо згоди чи незгоди по суті петиції, інформує про аргументи у разі незгоди та організовує спільну з авторами та їх прихильниками роботу з розроблення та втілення плану реалізації петиції у разі згоди.
Що таке е-консультація?
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України електронна консультація – це консультація з громадськістю за допомогою офіційного веб-сайту органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з питань формування та реалізації державної політики.
Що таке громадський бюджет (бюджет участі)?
Громадський бюджет (бюджет участі) – це механізм взаємодії органів місцевого самоврядування з громадськістю, відповідно до якого останні, визначають напрями розподілу частини коштів місцевого бюджету, контролюють їх використання за встановленою процедурою (Індекс місцевої електронної демократії).
Що таке е-голосування?
Електронне голосування – це голосування з будь-якого публічного питання, зокрема участь в опитуваннях, виборах, референдумах, що передбачає використання електронних засобів для ідентифікації та підрахунку голосів (Концепція розвитку електронної демократії в Україні).

Електронний плебісцит – це форма консультаційного застосування шляхом інформаційно-комунікаційних технологій та електронних засобів, що мають рекомендаційний характер для органів державної влади (Концепція розвитку електронної демократії в Україні).

Електронний референдум – це всеукраїнський або місцевий референдум з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, електронних засобів для прийняття громадянами рішень з важливих справ держави та суспільства на загальнодержавному та місцевому рівні (Концепція розвитку електронної демократії в Україні).

Електронні вибори – це вибори до будь-яких представницьких органів, зокрема до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, проведені за допомогою електронних засобів ідентифікації та підрахунку голосів.
Що таке платформи підзвітності?
За визначенням підзвітність громадянину – це наявність правил, норм і механізму для відкритого доступу громадянам щодо діяльності суб'єктів владних повноважень (Концепція розвитку електронної демократії в Україні). Відповідно, онлайн-платформи підзвітності забезпечують доступ громадянам до отримання інформації про діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування та надання зворотного зв'язку. Зокрема, такий моніторинг і контроль дій влади може здійснюватися шляхом аналітики відкритих даних.
Практичні питання
Хто моє право користуватися інструментами е-демократії?
Будь-яка людина може отримати доступ до відкритих даних. Щодо власне онлайн участі з метою впливу на державну політику, одні інструменти е-участі доступні тільки громадянам України, інші – мешканцям відповідних громад, а деякі – будь-кому, хто має бажання бути онлайн-активістом.
Що потрібно для того, щоб застосувати інструменти е-демократії?
Спочатку варто ознайомитися з правилами користування. Далі потрібно пройти ідентифікацію, яка залежить від конкретного сервісу. Для реєстрації та користування може бути достатньо електронної пошти, а можливо, необхідно буде застосувати електронний цифровий підпис, Mobile ID, або Bank ID. Після цього можна здійснити аналітику, підтримати чиюсь ініціативу або запропонувати власний проект, об'єднатися з однодумцями та супроводжувати до втілення.
Як отримати електронний цифровий підпис?
ЕЦП можна отримати в Акредитованому центрі сертифікації ключів (АЦСК) при фіскальній службі або в будь-якій іншій організації, уповноваженій видавати ключі електронного цифрового підпису фізичним і юридичним особам.
Як подати е-звернення?
Електронне звернення можна подати або у вигляді листа на електронну пошту відповідного органу влади або місцевого самоврядування або як повідомлення в онлайн системі.
Як створити е-петицію?
Щоб створити електронну петицію, варто виявити і описати актуальну проблему і запропонувати для неї рішення. Далі потрібно визначити її адресата та зареєструватися на відповідному сервісі е-петиції. Після цього треба опублікувати текст е-петиції та розпочати інформаційну кампанію для підтримки петиції. Детальніше про механізм роботи е-петиції можна почитати в аналітичній записці експертів Центру розвитку інновацій.
Як взяти участь в е-консультації?
Для цього потрібно перевірити веб-сайт органу влади або місцевого самоврядування і дізнатися, як саме і коли можна долучитися до е-консультації або е-обговорення, ознайомитися з пропонованим текстом державної політики, вивчити питання, та висловити власні пропозиції онлайн. Приклад проведення е-консультації можна подивитися на сайті публічного обговорення законопроектів.
Як подати власний проект на конкурс громадського бюджету (бюджету участі)?
Механізм подання, голосування, та втілення проектів громадського бюджету (бюджету участі) визначений у відповідному положенні органу місцевого самоврядування. Ознайомитися з оглядом громадських бюджетів можна в аналітичній записці експертів Центру розвитку інновацій.
Як проголосувати на е-виборах?
Для голосування на електронних виборах потрібно дізнатися про порядок проведення виборів та ознайомитися зі списком і програмами кандидатів, пройти реєстрацію, та проголосувати протягом визначеного періоду часу. Про майбутні е-вибори можна дізнатися на сайті ГО «Електронна демократія».
Поширеність
У скількох громадах є можливість подати е-звернення?
На початку квітня 2018 року електронні звернення або на електронну пошту або на окремому онлайн-сервісі (контакт-центрі) можна було подати щонайменше до всіх міських рад обласних центрів та до всіх облдержадміністрацій. За наявності електронних адрес та контакт-центрів онлайн е-звернення можна подати і до інших місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
У скількох громадах можна подати е-петиції?
За даними аналітичної записки Дмитра Хуткого про е-петиції, станом на початок листопаду 2017 року сервіс е-петицій запровадили принаймні 500 громад. Зокрема, їх можна подати через такі онлайн-платформи: Єдина система місцевих петицій (152 громади), Розумне місто (101 громада), веб-сайти об'єднаних громад України (247 громад), Мій Голос (до будь-якого органу влади чи ОМС). Більше того, деякі громади запроваджують сервіси е-петицій на власних веб-сайтах.
У скількох громадах проводяться е-консультації?
На початку 2018 року електронні консультації та обговорення, ініційовані місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, все ще є малопоширеними. Достеменно відомо, що найбільш регулярно е-консультації проводяться Київською міською радою.
У скількох громадах проводяться конкурси проектів громадського бюджету (бюджету участі) онлайн?
За даними аналітичної записки про громадські бюджети експертів Центру розвитку інновацій, станом на вересень 2017 року місцеві мешканці можуть голосувати за проекти громадських бюджетів (бюджетів участі) онлайн у 83 громадах. Детальнішу інформацію можна знайти на карті громадських бюджетів, складена експертами Центру розвитку інновацій.
До яких центральних органів влади можна подати е-звернення?
Електронні звернення можна подати до: Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, та до інших центральних органів виконавчої влади, які зазначили відповідні електронні адреси на своїх веб-сайтах.
Які органи центральної влади проводять е-консультації?
Верховна Рада України проводить обговорення законопроектів, однак самих законопроектів на обговоренні мало, і у них беруть участь вкрай мало коментаторів.
Кабінет Міністрів України оголосив сервіси консультацій з громадськістю на сайтах органів виконавчої влади та громадського обговорення проектів нормативно-правових актів, однак самі на початку квітня 2018 року посилання були неактивні.
Електронні консультації часом проводять й інші центральні органи виконавчої влади, які вони оголошують на власних веб-сайтах.
На яких виборах можна проголосувати онлайн?
Станом на початок 2018 року ГО «Електронна демократія» провела е-вибори до таких рад при центральних органах виконавчої влади: Громадської ради при Міністерстві екології та природних ресурсів України, Громадської ради при Міністерстві охорони здоров'я, та Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України.
Рівень користування
Скільки людей реєструють е-звернення, в якій кількості, і скільки з них підтримані?
Узагальнена статистики по всім е-зверненням не ведеться, однак можна дізнатися кількість е-звернень до окремих органів місцевої влади або місцевого самоврядування. Наприклад, за даними Індексу місцевої електронної демократії Центру розвитку інновацій, станом на 1 жовтня 2017 року, 120 тисяч мешканців Києва подали до Київської міської ради більше 620 тисяч е-звернень, з яких понад 520 тисяч звернень були направлені на виконання.
Скільки було подано е-петицій, скільки людей їх підтримали, і скільки стали успішними?
Е-петиції привертають більше уваги, тому по ним статистичних даних більше. Зокрема, за інформацією аналітичної записки Дмитра Хуткого про е-петиції, станом на 15 листопада 2017 року, за весь час роботи сервісів, до центральних органів влади було подано таку кількість е-петицій: до Президента – більше 28 тисяч (з серпня 2015 року), до Верховної Ради – 775 (з жовтня 2015 року), до Кабінету Міністрів – 80 (працює з серпня 2016 року, але дані наявні тільки з вересня 2017 року). За даними цієї ж записки, органи місцевого самоврядування отримали стільки е-петицій: до 152 ОМС на платформі «Єдина система місцевих петицій» – понад 9800, до Київської міської ради (КМР) – понад 4500. За цей же час у цих же ЦОВ кількість успішних петицій (які набрали кількість підписів, необхідну для розгляду) була такою: до ПУ – 39, до ВРУ – 3, до КМУ – 0. Аналогічно, за цей час, серед е-петицій, поданих до ОМС, стали успішними: до 152 ОМС на платформі ЄСМП – 1683, до КМР – 46. За даними дослідження експертів Центру розвитку інновацій, у серпні 2017 року, на онлайн-платформах Програми EGAP сервісів е-петиції до 152 ОМС було близько 300 тисяч користувачів. При цьому, за даними Індексу місцевої електронної демократії, у жовтні 2017 року в одному місті Києві було більше 479 тисяч користувачів. Отже, е-петиції є популярним способом онлайн участі.
Скільки було проведено е-консультацій і скільки людей взяли в них участь?
Імовірно, найбільше онлайн консультацій проводиться на місцевому рівні. За даними Індексу місцевої електронної демократії, станом на 1 жовтня 2017 року, в місті Києві було проведено більше 390 е-консультацій, у яких взяли участь понад 35 тисяч людей.
Скільки проектів громадського бюджету (бюджету участі) було подано, скільки людей за них проголосувало, і скільки проектів були підтримані?
Залежно від населеного пункту, кількість поданих проектів на конкурси громадських бюджетів (бюджетів участі) вимірюється десятками або сотнями і може перевищувати тисячу, за них голосують від кількох тисяч до сотень тисяч місцевих мешканців, і переможцями стають десятки проектів. До прикладу, згідно з даними Індексу місцевої електронної демократії, станом на 1 жовтня 2017 року, тільки у Києві за два роки було подано більше 1300 проектів громадського бюджету, за які проголосувало онлайн понад 197 тисяч мешканців, в результаті чого було підтримано 62 проекти.
Скільки е-виборів було проведено і скільки голосів віддано?
Протягом 2015-2018 років електронні вибори були проведені лише у 3 громадські ради при органах центральної влади: по 1 виборчому циклу до Громадської ради при Міністерстві екології та природних ресурсів України та до Громадської ради при Міністерстві охорони здоров'я, та 3 цикли виборів до Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. Зокрема, згідно з інформацією на сайті НАБУ, у виборах до Ради громадського контролю 2017 року було віддано понад 88 тисяч голосів.
Ставлення
Скільки мешканців України чули про е-петиції?
Оскільки е-петиції є одним із найпопулярнішим інструментом е-демократії в Україні, про них були проведені принаймні два опитування громадської думки. Перше – Центром Разумкова у листопаді 2015 року (через рік після запровадження е-петицій) і друге – Київським міжнародним інститутом соціології у вересні-жовтні 2017 року (через три роки після запровадження е-петицій). Обидва опитування застосували подібну методику та використали однакові по суті запитання, тому на їх основі можна порівнювати зміни у громадській думці громадян щодо електронних петицій за 2 роки: з 2015 по 2017.
Отже, за даними цих опитувань, наведеними в аналітичній записці Дмитра Хуткого про е-петиції, за два роки обізнаність населення щодо е-петицій залишилася практично незмінною (різниця знаходиться у межах похибки вибірки). У листопаді 2017 року про них знали близько 1/4 дорослого населення країни.
Що мешканці України думають про е-петиції?
Відповідь на це питання дають дані соціологічних опитувань громадської думки, проведених у 2015 та 2017 роках. Якщо подивитися на відповіді тих, хто знав про існування сервісу е-петиції, то виявиться, що частка переконаних скептиків, які вважають, що е-петиції не мають жодного практичного значення, залишилася майже такою самою – менше 1/5. При цьому, статистично значуще зменшилися погляди на е-петицію як інструмент маніпулювання громадською думкою, спосіб висміювання влади та нагоду прославитися – з 1/3 до 1/5. Залишилася сталою частка оптимістів, які вбачають в е-петиції економію витрат, здійснення прямої демократії та можливість вплинути на публічну політику – приблизно 1/5. Тим не менше, частка тих, хто вірить в е-петицію як нагоду діалогу між народом та владою, статистично значуще зменшилася – з 1/3 до 1/4.

Загалом, незважаючи на наявність деяких скептичних поглядів, станом на кінець 2017 року найпоширенішими були позитивні оцінки ролі е-петицій: як нагоди діалогу між народом та владою щодо важливих питань (26,6%), як інструменту прямої демократії та надання громадянам законодавчої ініціативи (24,9%), як способу вплинути на список пріоритетів влади на місцевому чи національному рівні (23,4%), та для економії витрати при поданні та опрацюванні звернень.
Як мешканці України ставляться до е-петицій?
Згідно з результатами соціологічних досліджень, проведених у 2015 та 2017 роках, простежується позитивна динаміка ставлення до е-петицій. Зокрема, за 2 роки зменшилася кількість скептиків (тих, хто скоріше або зовсім не підтримує) – їх залишилося 11,2%. Імовірно, частина з них перейшла у категорію людей з невизначеним ставленням (яким важко сказати) – яка зросла до 23,5%. При цьому зменшилася частка оптимістів (тих, хто повністю підтримує) – їх залишилося 23,1%. Імовірно, частина з них стали більш поміркованими оптимістами (тими, хто скоріше підтримує) – їх стало 42,2%.
У цілому, за останні 2 роки громадяни стали більш помірковані. Оптимістичним є те, що восени 2017 року (так само як і восени 2015 року) прихильників майже у 6 разів більше, ніж супротивників, і майже у 3 рази більше, ніж невизначених, причому прибічників переважна більшість – 2/3.
Проблеми
Які існують проблеми у запровадженні цифрової демократії?
Як і будь-яка масштабна реформа розвиток е-демократії в Україні стикається з низкою викликів, зокрема:
  • Рівень розвитку електронної демократії все ще посередній;
  • Застосування інструментів е-участі у громадах є недостатнім;
  • Інструменти впливу громадян на публічну політику працюють недостатньо ефективно;
  • Поширені е-сервіси та інструменти не інтегровані, що зменшує зручність для користувачів;
  • Представники органів влади та місцевого самоврядування недостатньо підготовлені до комунікації з громадськістю онлайн;
  • Обізнаність громадськості про можливості е-участі є недостатньою;
  • Рівень залученості громадян до публічної політики все ще є низьким.
Успішні приклади
Які перші досягнення реформи е-демократії?
За 4 роки реформи, завдяки ініціативам громадянського суспільства, які були підтримані міжнародними організаціями та проектами, та сприйняті представниками влади та місцевого самоврядування, були законодавчо закріплені та широко запроваджені інструменти прозорості, підзвітності, та е-участі.

І ці успіхи отримали міжнародне визнання. Так, за оцінкою ООН, в опитуванні щодо е-урядування за 2 роки (з 2014 по 2016) Україна піднялася у світовому рейтингу електронної участі на 45 позицій і посіла 32-ге місце серед 193 країн світу.
Які є успішні приклади реалізації е-петицій?
Існує безліч вражаючих випадків втілених е-петицій. Візьмемо для прикладу деякі з них, описані в аналітичній записці з ефективного урядування та демократії щодо е-демократії на місцевому рівні.
Київ. Однією з перших зареєстрованих петицій була електронна петиція щодо запровадження нічних маршрутів. Вона набрала 10 тисяч голосів і була підтримана міською владою. Завдяки ній у місті з'явилися перші нічні маршрути громадського транспорту.
Чернівці. Необхідну кількість голосів набрала петиція щодо придбання нових тролейбусів. Вона була розглянута на сесії міської ради. Внаслідок цього, для потреб міського громадського транспорту передбачено закупівлю 20 нових низькополих тролейбусів з кондиціонерами, опаленням та електронним табло.
Які випадки е-консультації чи е-обговорення можна вважати результативними?
Одним із найбільш інклюзивних прикладів онлайн обговорень є процес розробки Концепції та плану заходів з розвитку електронної демократії в Україні. Для цієї мети була сформована відкрита горизонтальна Коаліція з розвитку електронної демократії в Україні, до якої увійшли громадські організації, міжнародний проект, та державне агентство.

Експерти з цих організації спільно напрацювали перші варіанти текстів та організували їхнє публічне обговорення: офлайн у 6 містах та онлайн на платформі е-консультацій. Можливість участі в обговореннях були широко анонсована для громадськості на веб-сайтах організацій та у соціальних мережах. Як наслідок, в обговореннях офлайн і онлайн взяли участь сотні громадян, які висловили сотні коментарів, усі з яких були розглянуті та найбільш доречні з яких були враховані в тексті. Згодом доопрацьована версія документу була презентована і передана на розгляд Кабінету Міністрів.

Після розгляду в центральних органах виконавчої влади текст був знову оновлений та поданий на розгляд комітету. В результаті, через рік від початку спільної роботи над цим документом, у листопаді 2017 року уряд затвердив Концепцію розвитку електронної демократії в Україні та план заходів з її реалізації. Цей приклад формування широкої коаліції для творення публічної політики був визнаний кращою практикою е-демократії та у дослідженні естонської Академії е-врядування.
У чому користь від втілення проектів громадського бюджету (бюджету участі)?
Цікаво те, що громадський бюджет (бюджет участі), крім власне втілених проектів, спричиняє позитивний вплив на місцеві громади в цілому. Зокрема, такі наслідки розкриті в аналітичній записці з ефективного урядування та демократії щодо е-демократії на місцевому рівні.
Славутич.

Завдяки громадському бюджету участі у місті реалізовано декілька проектів, обраних мешканцями міста. Як результат, запровадження громадського бюджету участі сприяло підвищенню активності громадськості у прагненні розвитку свого міста.
Черкаси. Раніше рівень довіри до місцевої влади був низьким. Так, протягом 2013-2014 років, незважаючи на заплановані численні зустрічі, у місті відбулося лише 1 громадське слухання – люди просто не бажали брати в них участь. У 2015 році місто запровадило громадський бюджет. Це залучило до вибору ідей більше 10 тисяч жителів, що складає 3,7 % від загальної кількості мешканців.
Які є успішні приклади е-виборів?
На даний момент зразковим прикладом проведення онлайн виборів є кейс е-виборів до Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України, проведених ГО «Електронна демократія» у 2017 році. Прикметно, що вперше конкурс в Раду громадського контролю відбувся шляхом інтернет-голосування на відкритому програмному забезпеченні, під контролем громадськості з відкритим протоколом підрахунку голосів, доступним одразу в режимі онлайн. Важливо те що відкритий протокол дозволив кожному перевірити як зарахований саме його окремий голос і при цьому зберегти приватність е-голосування.
Які міста лідирують у втіленні е-демократії?
Як продемонстрував пілотний Індексу місцевої електронної демократії, серед 8 обраних для аналізу обласних центрів, на початку 2018 року найвищі рівні е-демократичності продемонстрували: Київ (56,9% від максимуму), Хмельницький (48%), та Вінниця (41,6%).
Цей індекс комплексно оцінює стан е-демократичності у громадах і включає 4 індикатори – демократичність нормативно-правових актів, наявність ІТ-інструментів, рівень користування громадянами, результативність дій місцевої влади – по кожному з 4 найпоширеніших інструментів е-участі (е-звернення, е-петиції, е-консультації, громадські бюджети (бюджети участі) онлайн).

Якщо ж подивитися по кожному інструменту е-демократії окремо, рейтинги топ-міст виглядають так:
  • За інструментом «е-звернення»: Київ – 59,5%, Запоріжжя – 50%, Вінниця – 48,8%;
  • За інструментом «е-петиції»: Київ – 58,9%, Вінниця – 55,6%, Хмельницький – 41,4%;
  • За інструментом «е-консультації»: Київ – 47,7%, Хмельницький – 44,5%, Львів – 23,3%;
  • За інструментом «громадські бюджети (бюджети участі)»: Київ – 73,2%, Хмельницький – 70,9%, Вінниця – 67,7%.
Що сприяє успіху у втіленні е-демократії?
За результатами дослідження Дмитра Хуткого щодо кращих світових практик е-участі, успіху цифрової демократії сприяють:
  • Соціальний запит щодо вирішення актуальних питань;
  • Високий рівень загальної громадської активності населення;
  • Поширеність інтернету, як стаціонарного, так і мобільного;
  • Масові події, такі, як протести або вибори;
  • Відкритість влади, спричинена політичною програмою, лідерством ідейних доброчесних політиків, або тиском громадськості;
  • Наявність візії та стратегії, розробленої владою, міжнародними організаціями, або громадським сектором;
  • Вмотивована команда активістів;
  • Адвокаційна та фінансова підтримка проектів міжнародними організаціями;
  • Наявність успішних прикладів за кордоном чи у країні;
  • Чіткі комунікаційні меседжі для громадськості;
  • Поєднання онлайн комунікації та мобілізації з офлайн адвокацією.
Просвітницькі матеріали
Де можна детальніше почитати про е-демократію?
Аналітичні записки та довідники:
Статті та блоги:
Де можна пройти онлайн-курси про е-демократію?
Основи електронної демократії можна опанувати на курсі «Практикум активіста цифрової епохи. Посібник з інструментів е-демократії» на ВУМ online.
У ньому викладені такі теми: 1) Демократія у цифрову епоху; 2) Електронна демократія та інструменти е-дем; 3) Е-дем та е-урядування; 4) Доступ до державних послуг за допомогою інструментів е-дем; 5) Що таке громадський бюджет; 6) Як перемогти у конкурсі бюджетів участі; 7) Петиції та ініціативи; 8) Практичні поради з підготовки петицій та їх просування; 9) Менеджмент проектів е-дем; 10) Інші приклади інструментів е-дем; 11) Як створити свій проект з е-дем та отримати для нього фінансування.

Також існує низка курсів з елементами онлайн і офлайн участі на таких платформах:
Платформа: ВУМ online
Курси: Громадськість та влада: дієві механізми впливу, Як полагодити світ навколо себе: практичний путівник з громадського активізму, Креативний активізм, Школа свідомого громадянина, Громадський контроль, Публічні контракти та громадський моніторинг, Боротьба з корупцією в державних закупівлях, Відкриті електронні реєстри.

Платформа: Prometheus
Курси: Громадянська освіта, Створення інституцій місцевого економічного розвитку громад, Підготовка та впровадження проектів розвитку громад, Доступ до інформації для громадських активістів, Доступ до інформації для розпорядників, Основи державної політики, Дослідження корупції: Як це працює?, Боротьба з корупцією.

Платформа: Skills Academy
Курси: Все про електронне урядування, Демократичні цінності та механізми, Прийняття рішень на державному рівні, Прийняття рішень локальному рівні, Антикорупційна діяльність.
Як долучитися?
До яких онлайн-спільнот з е-демократії можна долучитися?
Українська спільнота онлайн активістів згуртована у кількох найчисельніших Facebook-групах, кожна з яких має своє тематичне спрямування. На цих пабліках дописують про найновіші публікації, обговорюють дискутивні питання, та анонсують ключові події – тож приєднуйтесь!
До яких громадських об'єднань з е-демократії можна долучитися?
Коаліція з розвитку електронної демократії в Україні
Найбільшим об'єднанням практиків цифрової демократії у країні є Коаліція з розвитку електронної демократії в Україні. На момент створення вона об'єднувала 14 організацій, 1 міжнародний проект (Програма «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади» – EGAP), та 1 державне агентство (Державне агентство з питань електронного урядування). Відповідно до Меморандуму, її метою є консолідація зусиль щодо розбудови в Україні електронної демократії, підвищення участі громадськості в прийнятті державних рішень, здійснення впливу на формування та реалізацію державної політики, вирішення питань регіонального та місцевого значення, посилення прозорості та підзвітності органів влади. За перший рік існування Коаліція розробила та проадвокатувала Концепцію та план заходів з розвитку електронної демократії.
Щоб приєднатися до Коаліції, потрібно написати лист представникам експертної групи «Електронна демократія» Реанімаційного Пакету Реформ щодо намірів про приєднання та підтвердження згоди щодо участі в заходах, визначених у Меморандумі. Далі всередині Коаліції пройде обговорення і в разі згоди новий учасник Коаліції отримає лист підтвердження від Державного агентства з питань електронного урядування України.

Експертна група «Електронна демократія» Реанімаційного Пакету Реформ
Історично, Коаліція з розвитку електронної демократії виникла за ініціативи та на основі співпраці громадських організацій Експертної групи «Електронна демократія» Реанімаційного Пакету Реформ. До складу групи входять експерти з громадських організацій РПР, які займаються розвитком е-участі. Метою цієї групи є аналіз, розробка, та втілення публічної політики з розвитку електронної демократії в Україні. Найпершим досягненням групи є спільна розробка та співучасть у супроводі змін до Закону України «Про звернення громадян», завдяки яким в Україні були легітимовані електронні петиції.
Крім представників громадських організацій РПР, брати участь в діяльності групи можуть й інші експерти. Для цього вони мають бути активними учасниками руху цифрової участі, написати електронного листа менеджеру групи, та бути підтриманими іншими експертами.
А починати онлайн-активізм, залежно від попереднього досвіду, можна в якості інтерна або експерта у будь-якій з організацій Коаліції е-демократії, експертної групи «Е-демократія» РПР, або іншої ініціативи з е-участі.
Матеріал підготовано у рамках проекту «Розвінчання міфів про реформи задля підвищення якості політичної журналістики» за підтримки програми Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Позиція, висловлена в публікації, не обов'язково відображає позицію Посольства США в Україні.
    Made on
    Tilda